П`ЄСА
"Ялинка"
Завіса
(Всі сміються. Актори кланяються глядачам)
П`ЄСА
"Ялинка"
Дійові особи: берізка, клен, ялинка, сорока, чоловіки, Оля, тато, мама.
ХІД ВИСТАВИ
ДIЯ I
На сцені берізка, ялинка та клен
ЯЛИНКА. (співає) І росте собі ялинка
На галявці лісовій.
Сонце, дощик і хмаринка –
Всі допомагають їй.
Щоб росла вона висока
І ставна, і показна.
Взимку, навесні і влітку
Прикрашала ліс вона.
Ну, а восени немає, здається, нікого кращого за тебе, берізко. Стовбур у тебе такий біленький-біленький, а листячко, як золоте.
БЕРІЗКА. Ялинонька, ти і сама дуже гарна. Але якщо тобі подобається моє листя, то ось тримай.
(На гілки ялинки опускаються декілька золотих листочків)
До речі, подивись на дядька Клена. Його листя палає, немов жар.
КЛЕН. Саме так. Палає, немов жар, але торкнись – і не обпечешся. Тому вітер-пустун і зриває листя одне за одним.
ЯЛИНКА. Але, дядьку Клене, в зараз такі гарні. Я коли виросту така велика, як ви, певно теж буду гарною.
КЛЕН. Ну що ти, ялиночко, ти ы зараз така гарненька: стовбур пряменький, гіллячко, прикрашене голками, здасться пухнастим. I сама ти - зелена-зелена.
БЕРIЗКА. В осінньому лісі ти, ялиночко, найзеленіша. Хіба ж це не прекрасно?
КЛЕН. А щоб тебе ще більше прикрасити, тримай моє листячко.
(На гілля ялинки опускаються кленові листочки)
БЕРIЗКА. Тепер ти ще красивіша, ялинко!
(Прилітає сорока)
СОРОКА. Див-віться – див-віться! Тільки подив-віться! В лісі ще осінь, а ялинка вже причепурилася і Новий рік зустрічає!
ЯЛИНКА. (здивовано) А що це таке – Новий рік?!
СОРОКА. А ти не знаєш? Ну ти даєш! Та це ж головна подія в житті кожної ялинки!
КЛЕН. Щось я ніколи не чув про таку подію.
СОРОКА. Отож, живете тут у своєму лісі – нічого не бачите, нічого не чуєте! А я не тільки чула – на власні очі бачила. Коли закінчується один рік і наступає інший, найкращу ялинку лісу везуть у дім. Там її ставлять у великій залі і наряджають різнобарвними іграшками. Вона стає дуже гарна. Ну, як ти тепер, ялинко! Тільки ще краще! Під час свята з неї очей не зводять, водять навколо неї хороводи, співають веселі пісні. А ялинка стоїть вся така пишна і сяє вогнями.
ЯЛИНКА. О, якби я хотіла попасти на таке свято, бути гарно вбраною, щоб всі милувалися мною.
СОРОКА. Е, чого захотіла! Спочатку вирости велика та пишна, а потім вже мрій. (Сорока летить геть)
ЯЛИНКА. Якби я хотіла попасти на свято Нового року. Я би так сяяла вогнями!
БЕРIЗКА (сумно) Хіба тобі погано з нами на цій галявинці?
ЯЛИНКА. Ні, звичайно, не погано. Але хочеться досягти чогось більшого!
КЛЕН. Не добре ялинкам по кімнатах стояти. Їх справи у лісі рости, повітря очищувати, суховії-вітри затримувати!
(Ялинка зітхає)
ДIЯ II
Зима. Дерева Стоять у снігу. По лісу крадеться двоє чоловіків з сокирою і санчатами
1 ЧОЛОВІК. Здається в листяний ліс ми попали. (Оглядається) Тут тільки берізки і клени.
2 ЧОЛОВІК. А нам потрібні ялинки. Зрубаємо – і на базарі продамо.
1 ЧОЛОВІК. Саме так! Бо ж Новий рік скоро.
(Ялинка покидається)
ЯЛИНКА. Він сказав:Новий Рік! Саме на це свято я хочу попасти. Агов! Я тут!
(Чоловіки ялинку не чують. Вона намагається струсити сніг із гілок, щоб її побачили)
2 ЧОЛОВІК. О, дивись яка ялинка! невеличка, строй ненька і така пухнаста.
1 ЧОЛОВІК. То чого ти стоїш, милуєшся. Рубай швидше! А то з’явиться лісник і оштрафує.
(Чоловіки рубають ялинку)
ЯЛИНКА. Ой, як боляче!!! (Втрачає свідомість. Чоловіки не чують її крику)
2 ЧОЛОВІК. Цю ялинку можна буде дорого продати на базарі!
ДIЯ III
Базар. В ряд стоять ялинки. А поряд вже знайомі чоловіки. Люди ходять прицінюються до ялинок.
1 ЧОЛОВІК. Покупайте ялинки! Покупайте ялинки до Нового Року!
2 ЧОЛОВІК. Не шкодуйте грошей, і зелена красуня прикрасить вашу оселю, принесе пахощі лісу, створить атмосферу свята!
ПОКУПЕЦЬ. Я цю ялинку не візьму. Вона маленька, і гілля ріденьке, і стовбур кривуватий.
ЯЛИНКА. Ой як соромно. Стовбур у мене кривуватий! Ой, як гидко! Я ж була найперша красуня в лісі!
1 ЧОЛОВІК. Не хочеш цю – не бери! Візьми оцю зелену красуню. А маленьку нехай ніші покупці беруть.
ЯЛИНКА. Невже сюди я намагалася вирватися із свого затишного зеленого лісу?! Як мені погано, і холодно, і соромно. Хоч плач!
(Ялинчині слова люди не чують)
2 ЧОЛОВІК. Якщо ці ялинки у нас ніхто не купить, то мусимо просто викинути їх на смітник.
(Ялинка чує ці слова. Вона опускає голову і гілки. підходять батько з дівчинкою)
ОЛЯ. Ой, таточку, дивись, яка ялиночка гарненька! Ми саме таку шукали!
ТАТО. Добре. Шановний, скільки коштує ця лісова красуня?
1 ЧОЛОВІК. Віддаємо майже даром – 50 гривень.
ТАТО. Це ж дуже дорого!
2 ЧОЛОВІК. А ви знаєте скільки років потрібно, щоб отака гарна ялиночка виросла, стала стрункою і пухнастою? А скільки за нею доглядати потрібно, підкормлювати її?
ТАТО. Але ж на іншому базарі ці ялинки продають дешевше! Олю, донечко пішли подивимось на інші ялинки!
ЯЛИНКА. (кричить-шепоче) Не йдіть! Заберіть мене із собою! Я так хочу потрапити на свято!
ОЛЯ. (здивовано оглядається і шепоче у відповідь) Це ти, ялинко, до мене говориш?
ЯЛИНКА. Мила дівчинко, заберіть мене звідси. Тут холодно, сумно і гірко. А я так мріяла потрапити на новорічне свято, сяяти вогнями і радіти разом з дітьми.
ОЛЯ. Добре. Я вмовлю тата. (Звертається до батька) Таточку, давай купимо саме цю ялинку. Кращої ми не знайдемо. Таточку, я тебе дуже-дуже прошу!
(Тато, розмірковуючи, дивиться на дочку. До розмови вступає продавець)
2 ЧОЛОВIК. Ця мала має рацію! Це найкраща ялинка на усьому базарі.
(Тато ще раз дивиться на дочку і зважується)
ТАТО. Добре. Ми беремо цю ялинку. А з якого ви лісництва?
1 ЧОЛОВIК. Та ми з … з лісництва … з найближчого лісництва.
2 ЧОЛОВIК. (грубо) Ти бери ялинку і іди. Нам нема коли розмовляти, працювати треба.
1 ЧОЛОВIК. А ти своїми розмовами покупців відлякуєш і нам заважаєш.
(Батько з донькою забирають ялинку і відходять. Батько оглядає ялинку).
ТАТО. Здається наша ялиночка зрублена незаконно. Вона ще б могла рости і рости.
ОЛЯ. А чому, тату, ти так вирішив?
ТАТО. Бо на стовбурі нема печатки лісництва.
ОЛЯ. Ой, татку, дивись, дивись скоріше!
(До чоловіків, які продали ялинку, підходять поліцейські і після нетривалої розмови забирають їх із собою).
ТАТО. Їх забрали до міліцейського відділку, тому що вони рубали ялинки незаконно!
ДIЯ IV
Велика зала. Посередині стоїть ялинка. Дівчинка прикрашає її.
ЯЛИНКА. Я так довго мріяла попасти на новорічне свято, що не можу вже дочекатися.
ОЛЯ. Я прикрашу тебе найкращими різнокольоровими кульками. ти будеш дуже гарною ялинкою.
ЯЛИНКА. Я буду стояти посеред зали і всі люди будуть милуватися мною.
ОЛЯ. А ще тато почепить на тебе гірлянди і ти будеш сяяти різнокольоровими вогнями.
ЯЛИНКА. І моя мрія здійсниться!
(Заходить тато, закріплює на ялинці гірлянду)
ТАТО. Олю, біжи швидше одягайся. Скоро вже почнуть приходити гості.
(Оля вибігає. Звучить весела музика. Входить Оля і інші діти. Починається велике свято. Діти водять хороводи навколо ялинки, співають пісні, читають вірші)
ЯЛИНКА
Прибрана ялиночка
Іграшками сяє.
Танці круг ялиночки,
Сміх дзвінкий лунає.
Пишна ялиночка,
Золоті вогні,
Стрінемо радісно
Новорічні дні.
З лісу позбігалися
Білочки й зайчата.
У танок зібралися
З дітками звірята.
М. Познанська
ЯЛИНКА
Ой ялинко зелененька,
Ти була колись маленька,
А тепер ти ось така
І висока, і струнка.
Ось така, ось така
І висока, і струнка.
Швидко ти набралась сили:
Сонце, дощ тебе ростили.
Сірий зайчик для забав
Під ялинкою стрибав.
Для забав, для забав
Під ялинкою стрибав.
Біля тебе ми, ялинко,
Заспіваєм пісню дзвінко,
Візьмем руки у бочок,
Затанцюєм гопачок.
У бочок, у бочок,
Затанцюєм гопачок.
Г. Демченко
МОЯ ЯЛИНОЧКА
Ялиночко зеленая,
Ялиночка моя!
Яка ж бо ти гарнесенька,
Яка ж бо ти мала!
Тебе я навіть ручками
Навколо обійму
І з гілочки Снігуроньку
Погратися візьму.
Не гнівайся, ялиночко!
Я тільки лиш на мить!
Я хочу ту Снігуроньку
Колядки научить!
К. Перелісна
ПІСНЯ ПРО ЯЛИНКУ
У лісі, в лісі темному,
Де ходить хитрий лис,
Росла собі ялинонька
І зайчик з нею ріс.
Ой, снігу, снігу білого
Насипала зима!
Прибіг сховатись заїнько,
Ялиноньки — нема.
Ішов тим лісом Дід Мороз,
Червоний в нього ніс.
Він зайчика-стрибайчика
У торбі нам приніс.
Маленький сірий заїнько,
Іди, іди до нас!
Дивись, твоя ялинонька
Горить на весь палац!
І.Нехода
НОВОРІЧНА ЯЛИНКА
Ой весела в нас зима,
Веселішої нема:
Грає срібними зірками,
В’ється синіми димками,
Снігом землю обійма.
Ой струнка ялинка в нас!
Скільки сяє тут прикрас!
Ми зібралися юрбою —
Разом з піснею новою
Рік Новий стрічать.
М.Рильський
ПІСЕНЬКА ЗЕЛЕНОЇ ЯЛИНКИ
В ніч новорічну
Падає сніг,
Вдома лунає
Радісний сміх.
В небі кружляють
Зірки золоті,
Наче танцюють
В напівзабутті.
Срібна ялинка
Голками тремтить.
Свята чекає —
Ні хвильки не спить!
Бо о дванадцятій
Гість дорогий
Прийде в оселю —
Рік молодий!
Щастя з собою
Цей гість принесе.
Року новому
Радіє усе!
С. Гордієнко
ЯЛИНКА
Я дивлюсь — яка краса,
Хоч хвоїнки й гострі.
Прикрашатиму не сам
Любу свою гостю.
Лиска свистика несе,
Білочка — гостинці.
Вже ведмедик лапку ссе,
Всівшись на ялинці.
Сніг з?явився на гілках,
Всюди світло стало:
Це ялиночка струнка
У вогнях заграла.
Д. Головко
ЯЛИНКА У ДВОРІ
Посадили ми ялинку у дворі,
Підросла вона на радість дітворі,
Простягає нам засніжені гілки:
— Будем разом святкувати, малюки!
На самісінькій верхівці угорі
Причепили, ми барвисті ліхтарі,
Запросили і звірят ми, і пташат:
— А давайте-но ялинку прикрашать!
Поспішала до ялинки,
Стрекотала без зупинки
Всім сорока про своє:
— Сто прикрас у мене є!
Пристрибала до ялинки
Тиха білка-сіроспинка:
— Подивіться, чи потрібні
Отакі горішки срібні?
Сів шишкарик на ялинку
На однісіньку хвилинку.
Почіпляв він на гілки
Позолочені шишки.
Скочив зайчик під ялинку,
Розшнуровує торбинку,
А в торбинці тій не пусто,
В ній цукерки і... капуста.
Ну, а хто ж це під ялинку
Лісову приніс хатинку?
Лис приніс її сюди
І хвостом замів сліди...
Дід Мороз руками сплеснув:
— Диво з див!
Не стрічав я ще такого, де ходив. —
А Снігурка, наче дівчинка мала,
У танок навкруг ялиноньки пішла.
Біла хусточка, мов птиця у руці.
Ой, які ж ви, малишнята, молодці!
Від Мороза і Снігурки вам поклін!
З Новим роком! Хай щасливим буде він!
Т. Коломієць
ЯЛИНКА (пишається і щасливо вигукує, але ніхто, крім Олі її не чує) Яка я щаслива! Я найчарівніша у цьому залі! Я так сяю вогнями, що усі присутні не можуть відвести від мене очей!
ОЛЯ (підходить до ялинки окремо від дітей і шепоче) Дякую тобі, ялиночко, за це веселе новорічне свято!
ЯЛИНКА. Це найкраща мить у моєму житті незважаючи на всі негаразди, моя мрія здійснилася!
(Поступово гасне світло. діти розходяться)
ДIЯ V
За вікном ранок. Та сама велика зала, але пуста. Ялинка стоїть гарно прикрашена, поблискуючи вогнями.
ЯЛИНКА. (сумно) Я така ж само гарна, як і вчора. Я сяю вогнями. Чому біля мене не водять сьогодні хороводи? Чому на мене не дивляться? Чому я сама?
(Приходить Оля з батьками і починає знімати з ялинки прикраси)
ЯЛИНКА (кричить, але чує її тільки Оля) Навіщо ви знімаєте з мене гірлянди? Куди ви несете мої прикраси ? О, я нещасна!
ОЛЯ. Не побивайся ти так, ялинко! Свято закінчилося, і всі новорічні іграшки ми знову збираємо до ящиків і відправляємо на горище до наступного Нового року.
ЯЛИНКА. А як же я? Хіба я більше не буду прикрашати цю залу? Хіба навколо мене не будуть водити хороводи?
ОЛЯ. Так свято ж закінчилося,
ЯЛИНКА (сумно) Свято закінчилося, і я більше не потрібна. Невже зовсім не потрібна?!
(Тато виносить ялинку з кімнати)
ДIЯ VI
Сміттєзвалище. Викинута ялинка лежить на боку і гірко плаче. Приходить дівчинка Оля.
ЯЛИНКА. Яка я нещасна! Як мені погано! Хіба ж я мріяла опинитися на сміттєзвалищі разом з непотрібними речами?
ОЛЯ. Ялинка?!! Ялинко, невже це ти? Невже це та сама красуня, яка прикрашала наше свято, сяючи прикрасами і вогнями?
ЯЛИНКА (сумно) Так, це я! Свято було таке чудове, яскраве. Я була на ньому такою чарівною і щасливою. Але свято скінчилося, і ось я тут на смітнику.
ОЛЯ. Ой, ялинко! Я не думала, що все так скінчиться!
ЯЛИНКА. І я не думала! Росла собі в лісі. Мені світило сонечко, і поливав дощик. У мене були гарні друзі – берізка і клен. Я росла стрункою, зеленою і пишною. У мене все було для щастя. І чого це мені забажалося на свято? Правильно казав дядько Клен: ялинкам потрібно в лісі рости, а не по кімнатах стояти. Мої нещастя почалися з того моменту, коли мене зрубали браконьєри.
ОЛЯ (слухає розповідь ялинки і починає плакати) Ялинко, мені тебе так шкода! Ти була така гарна на святі, а тепер …
ЯЛИНКА. Не плач, Олю! Тепер вже нічого не вдієш! Буду я догнивати тут на смітнику. (Замислюється) Хоча… (з мольбою) Пообіцяй мені, Олю, що не будеш більше губити молоденьких ялинок, ні рубаючи в лісі, ні купуючи на базарі. нехай вони вільно ростуть, очищують повітря і дарують красу. Пообіцяй!
ОЛЯ. Обіцяю, ялиночко! Обіцяю! Ми з батьком посадимо ялинку у дворі і будемо зустрічати Новий Рік разом з нею. Обіцяю, ялиночко, що сама буду берегти ліс і інших до цього закликатиму. (Плаче і втікає)
ДIЯ VII
Тато, мама і Оля саджають ялинку у дворі.
ОЛЯ. Ось посадимо ялинку у дворі, і буде вона рости струнка і пишна.
МАМА. Влітку ялинка буде радувати нас приємним смолистим ароматом, красою і зеленню.
ТАТО. А взимку будемо її прикрашати і під Новий Рік водити навколо неї хороводи.
ОЛЯ. І будемо берегти наш ліс: ні рубати ялинок під Новий Рік, ні купувати на базарі!
МАМА. І розкажемо про це всім нашим друзям, щоб і кожен з них міг посадити ялинку біля свого будинку.
ТАТО. А коли кожен буде ставитися до природи уважно і бережно, то всім від цього буде користь і радість.
П`ЄСА ДЛЯ УЧНІВ 1-4 КЛАСІВ
«ЧАРІВНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ»
Мета: ознайомити дітей із проблемою забруднення людьми свого
довкілля,
формувати всебічно розвинуту особистость,
прищеплювати дітям почуття відповідальності за рідну природу.
Дійові особи: Кіт, Дух зеленої галявинки, Дідусь, Бабуся, Онука, Собака, Мишеня,Хлопці-хулігани.
Хід вистави
Дія I
На забруднене звалище виходить Кіт.
Кіт Я сміливий й заводний
З вух до п’яток кіт рудий!
Не боюсь собак й людей,
І люблю ловить мишей.
Кіт (Звертаючись до глядачів з жаром) Ось тільки вчора зустрів величезного собаку (розводить лапами, показуючи, яким великим був собака) та не злякався. Вигнув спину, зашипів і як … (кидає банку у купу сміття, що лежить поряд).
Дух галявинки. Ой, боляче! (встає дівчинка, яка зображує дух зеленої галявинки. Вона брудна і патлата. Кіт відскакує, вигинає спину, шипить).
Кіт Ш-ш-ш! Ти хто?
Дух галявинки Я – дух зеленої галявинки.
Кіт (критично розглядає дух галявинки) Швидше дух якогось сміттєзвалища. Ти подивись на себе: брудна, патлата і тхне від тебе (зажимає носа). Хіба тебе не вчили вмиватися? Я ось ( гордо поводить плечима) вмиваюсь до обіду і після нього!
Дух галявинки. Я теж колись була гарнесенькою – зеленою, чистою і вмивалася кожного дня у струмочку, або разом з дощиком.
Кіт. Щось у це дуже важко віриться.
Дух галявинки. До мене приходили люди, тут гуляли дітлахи. Біля доріжки стояли лавочки, трохи далі гойдалки. А вечорами всім привітливо світили ліхтарі. Всім, хто приходив до мене, було спокійно і радісно. І я була така щаслива!
Кіт. Була щаслива? І тому ти перетворилася на таку нечупару?
Дух галявинки. Розумієш… Кожен, хто приходив, кидав то обгортку, лушпиння, то пусті пляшки. Спочатку я стала неохайною, а потім і зовсім брудною.
Кіт. Невже ти стала схожа на сміттєзвалище від пари обгорток і трьох пустих пляшок.
Дух галявинки. Розумієш, це відбувалося постійно. Купи сміття росли. До мене стали приходити тільки хулігани і волоцюги. Вони зламали гойдалки, лавочки, ліхтарі… І я … Я перетворилася на звалище. (Плаче).
Кіт (перебільшено бадьоро) Ну, досить киснути. Давай краще подумаємо, як зробити тебе знову чистою і зеленою. (Розглядає уважно її). Ох і роботи тут! Хто б допоміг?
Дія II
(Входять дідусь і бабуся. Повільно гуляють)
Дідусь. А пам’ятаєш, якою була галявинка раніше? Ми тут часто гуляли?
Бабуся. Але раніше ця галявинка була чистою і зеленою. А зараз…
Кіт. Доброго дня! Пропоную знову зробити галявинку чистою і зеленою. Чи згодні ви приєднатися до цієї доброї справи?
Дідусь. Звичайно. Давайте наведемо тут лад.
(Дідусь починає прибирати гілля. А кіт тільки командує).
Кіт. Оцю гілку треба прибрати. І оцю!
Дідусь. Ох, сил зовсім немає!
Кіт. І ви, бабусю, не стійте осторонь! Допомагайте! Бачите, дідусю дуже важко працювати?!
(Бабуся і дідусь прибирають, а кіт продовжує тільки роздавати вказівки)
Кіт. Підбирайте всі гілки! Не пропускайте жодної!
(Вбігають онука з Собакою. Вони грають. Онука кидає палку, а Собака її приносить).
Кіт. Як не соромно смітити. Старенькі прибирають галявинку, а ви …
(Собака гарчить, і кіт, сховавшись за спину дідуся, шипить)
Кіт. Краще б допомогли нам зробити галявинку чистою і зеленою.
Бабуся. Ми були б дуже раді допомозі, бо в нас стареньких, сил просто не вистачає.
Онука. А чого! Ми з Рексом залюбки. Тільки скажіть, що робити.
(Усі разом працюють. А кіт ходить з поважним виглядом і роздає зауваження)
Кіт. Швидше тягніть! Складайте гілля до купи.
(Дух галявинки сидить осторонь і поступово звільняється від ганчір’я)
Дія III
(З-за куща виглядає мишка. Побачивши, як командує кіт, стає за його спиною і починає перекривляти його жести. Дідусь, бабуся і онука весело посміхаються, дивлячись на мишеня)
Кіт. І чого всі сміються? Хіба я кажу щось жартівливе?!
(Обертається, бачить мишеня, яке від несподіванки не встигає перестати перекривляти кота).
Кіт А, так ось хто ледарює і не приймає участі в очищенні галявинки. Ось я тобі зараз…
(Мишеня з писком ховається за спину собаки, який гарчить).
Мишеня. А сам ти хіба прибираєш галявинку? Ти тільки ходиш і командуєш.
(Мишеня знову перекривляє кота)
Кіт. (гнівно) Я… Та я… Я керую!!!
Собака. А потрібно працювати лапами. Ставай до роботи!
Кіт. Ну й будь ласка. Я можу і лапами! Ще й краще за вас!
(Усі разом прибирають галявинку, приносять лавки, ставлять ліхтарі. І з полегшенням сідають відпочити).
Кіт. Ось тепер можна культурно відпочити.
Дідусь. Як тут зручно і приємно посидіти.
Бабуся. А яка тепер краса навкруги.
Мишеня і Собака. І місце є, де можна побігати і пограти.
Кіт. Шкода, що нас не бачить дух галявинки. Вона б подивилася, якою чистою стала ця місцинка і зраділа.
Дух галявинки. Я тут і щиро вдячна вам усім за те, що ви зробили мою галявинку такою гарною і затишною.
Кіт. Ти дух галявинки? Але ж ти… (Не знаходячи слів, розмахує лапами) була така неохайна і брудна.
Дух галявинки. Так. Байдужі і невиховані люди забруднили мене сміттям і я стала схожа на звалище. Але завдяки вашій доброті, співчуттю і праці, я знову стала гарною зеленою галявинкою. І маю надію, що до мене знову будуть приходити гуляти люди.
Дія IV
(Входять двоє хлопців. Вони дожовують цукерки, а обгортки кидають під ноги. Галявинка починає плакати, а бабуся втішає її).
Мишеня. Та як ви смієте! Ми прибирали, прибирали, а ви так зухвало забруднюєте нашу галявинку.
Хлопці. О, диви! Мишеня! Зараз як впіймаємо…
(Хлопці намагаються зловити Мишеня, але воно ховається за собаку)
Кіт Як вам не соромно. Ми повинні піклуватися про чистоту природи, яка нас оточує.
Хлопці. Ти диви, якийсь кіт буде нам вказувати, що робити!
(Кіт шипить, Собака гарчить. Дідусь, бабуся, онука і мишеня оточують хуліганів)
Дідусь. Хлопці, ви поводитеся негарно.
Бабуся. Потрібно прибирати за собою!
Мишен. Адже всім приємно гуляти на чистій зеленій галявинці, а не на брудному звалищі.
(Хлопці лякаються і підбирають обгортки)
Хлопці. Та ми нічого. Нам неважко.
(Галявинка перестає плакати і починає посміхатися. Дійові особи звертаються до глядачів)
Дух галявинки. Мені так приємно бути чистою і зеленою. Дякую вам за допомогу.
Дідусь. Якщо ми хочемо жити у чистому і гарному місті, то повинні самі піклуватися про це.
Бабуся. І для цього потрібно буде попрацювати
Мишеня. Але це приємна праця. І оточуючі будуть вам за неї вдячні.
Онука. І вам самим буде дуже радісно гуляти містом, яке ви власними руками перетворили на сад.
Собака. Але будьте готові до того, що своє право на чистоту і гармонію довкілля вам прийдеться захищати від хуліганів і ледарів.
Кіт (посміхаючись) А якщо вам знадобиться хтось розумний, хто зміг би покерувати вашою діяльністю по наведенню чистоти, то не соромтеся – кличте мене. Я завжди готовий допомогти!
(Всі сміються. Актори кланяються глядачам)
"Як Знак оклику і Знак питання кому шукали"
Мета: прищеплення інтересу дітей до української мови, збагачення словникового запасу; розвиток мовного кругозору, логічного мислення;підвищення загальної мовної культури.
Обладнання: відповідні до п`єси декорації, костюми, звукові схеми слів.
Хід вистави
ДІЯ I
(На сцену виходять Знак оклику і Знак Питання)
ЗНАК ОКЛИКУ. Доброго дня, любі друзі. Я, Знак оклику, і мій друг Знак питання дуже раді з вами познайомитися.
ЗНАК ПИТАННЯ. Ми із Знаком оклику знайомі давно. І хоч наші думки не завжди співпадають, ми все одно продовжуємо дружити. Інколи навіть в одному реченні стоїмо. Бо знаки пунктуації дуже важливі.
ЗНАК ОКЛИКУ. Нещодавно я був у відрядженні в одній казці. І там сталася дуже складана ситуація. Уявіть, через те, що була відсутня одна маленька кома.
ЗНАК ПИТАННЯ. Хіба таке може бути?
ЗНАК ОКЛИКУ. Уявляєте, королева віддала своїм підлеглим наказ:
«СТРАТИТИ НЕ МОЖНА ПОМИЛУВАТИ!».
І вони вже другий день не сплять. Не знають, як цей наказ виконати.
ЗНАК ПИТАННЯ. Але що саме королева мала на увазі – стратити чи помилувати?
ЗНАК ОКЛИКУ. Справу у тому, що королева не дуже поважає нас, знаки пунктуації. При написанні цієї фрази вона випадково забула поставити одну маленьку кому. І тепер всі придворні королеви пересварилися між собою. Одні кажуть, королева мала намір стратити людину, а інші – помилувати.
ЗНАК ПИТАННЯ. Це дуже серйозна ситуація. Невже з-за однієї маленької коми7
ЗНАК ОКЛИКУ. Саме так! З-за маленької коми!! Якщо її в цьому реченні не поставити після першого слова, то повеління королеви – стратити. Ось послухай. (Інтонує речення). Стратити, не можна помилувати. А якщо кома стоїть після третього слова, то королева наказала помилувати. (Інтонує). Стратити не можна, помилувати!
ЗАНК ПИТАННЯ. Роль однієї маленької коми дуже важлива. Що ж робити, щоб виправити ситуацію і врятувати життя людині?
ЗНАК ОКЛИКУ. Треба негайно шукати кому!
ЗНАК ПИТАННЯ. Але ж де її шукати? Хіба ми самі впораємося?
ЗАНК ОКЛИКУ. Не хвилюйся, нам діти допоможуть.
ДІЯ II
( Знак оклику і Знак питання стоять біля річки)
(Слайд 1)
ЗНАК ОКЛИКУ. Ось перейдемо цю річку і опинимося у країні під назвою ФОНЕТИКА. Там і почнемо шукати кому.
ЗНАК ПИТАННЯ. Але я к ми подолаємо річку? Міст здається таким примарним.
ЗНАК ОКЛИКУ. Міст тут казковий. Он бачиш на дереві схема висить. Добираєш слово, яке відповідає схемі, на мосту з’являється дощечка. (Слайд 2). Чим більше слів добереш, тим довший міст побудуєш. (Слайд 3)
ЗНАК ПИТАННЯ. А ти багато слів, які відповідають цій схемі можеш дібрати?
ЗАНК ОКЛИКУ. Ну….е….е….е…. Діти, допоможіть дібрати слова до цієї звукової схеми.
(Діти добирають слова, з’являється міст) (Слайд 4)
ЗНАК ОКЛИКУ. Ось ми і попали до країни Фонетика. Бачиш нас місцеві жителі зустрічають.
( По дорозі наближається літери О і Й)
ЛІТЕРА О. О-о-о!
ЛІТЕРА Й . Й!
ЛІТЕРА О. О-о-о!
ЛІТЕРА Й . Й!
ЗНАК ПИТАННЯ. Чого вони так жалісно скрикують? Може у них щось болить.
ЗНАК ОКЛИКУ. Треба допомогти! (Звертається до букв) Доброго дня, шановні!
ЗНАК ПИТАННЯ. Що у вас болить? Чим допомогти?
О, Й (разом) Дякуємо, але ми гарно почуваємося.
ЗНАК ПИТАННЯ. А чому ж тоді одна з вас співає О, а інша скрикує – Й?!
О. Я співаю, бо я голосна.
Й. А я – приголосна. Ми – букви, ми позначаємо звуки.
О. В нашій країні живуть букви. Кожна має свій звук, який співає або говорить.
Й А об’єднавши зусилля, букви утворюють слово. Ось так.
О О-о-о!
Й. Й!
ЗАНК ОКЛИКУ. Як цікаво!
ЗНАК ПИТАННЯ. А коми живуть у вашій країні?
О. НІ, коми у нас не живуть.
ЗНАК ОКЛИКУ. А не ви нам не підкажете, де можна відшукати кому?
ЗНАК ПИТАННЯ. Куди нам йти?
Й. Ми підкажемо, якщо згадаєте, яка буква не має свого звука.
ЗНАК ПИТАННЯ. Невже є такі букви?
ЗНАК ОКЛИКУ. Діти, підкажіть, яка буква не має свого звука? (Звертається до дітей у залі)
ЗНАК ПИТАННЯ. Це м’який знак.
О. Добре. Ідіть дорогою прямо. Дійдете до міста Словотвір.
Й. І там вам далі дорогу підкажуть.
ЗНАК ОКЛИКУ. Дякуємо!
ДІЯ III
(Знак питання і Знак оклику стоять серед будинків – слів. Побачивши будівельників, підходять ближче) (Слайд 5)
БРИГАДИР. Префіксе, де ти став? Посунься–но ближче до кореня. А ти, закінчення, перестань постійно змінюватися. Добре. Основа? Де основа слова? Так. Всі на своїх місцях.
ЗНАК ПИТАННЯ. Що це вони будують?
БРИГАДИР. (Звертаючись до знаків) Вийшло чудово! Читайте, яке слово маємо.
ЗНАК ОКЛИКУ. Підберезники.
БРИГАДИР. Безпомилково!!! До речі, а ви чекаєте, коли слова можна буде заказати?
ЗНАК ОКЛИКУ. Ні, ми кому шукаємо.
БРИГАДИР. Кому у слові? І виглядаєте ви якось підозріло. Може ви чуже слово хочете поцупити? Гей, вартові!
Знак питання. Почекайте! Ми не злодії і чуже слово нам не потрібно.
ЗНАК оклику. А кому ми шукаємо, щоб вона допомогла нам врятувати життя людині.
БРИГАДИР. А чим доведете, що ви чесні громадяни (Замислюється). О! Кожний в місті Словотвір знає Префікс, Корінь, Суфікс, Закінчення і Основу. Розкажіть мені вони, хто вони, тоді я вам повірю.
(Перед знаком питання і Знаком оклику стають вищеназвані частини слова)
ЗНАК ОКЛИКУ. Ну… Це дуже важливі громадяни міста Словотвір… Е – е-е…
ЗНАК ПИТАННЯ. Діти, ви знайомі з Префіксом, Коренем, Суфіксом, Закінченням і Основою? То допоможіть нам. А не то кине нас варта у в’язницю.
(Діти дають визначення частинам слова і наводять приклади)
БРИГАДИР. Добре, тепер вірю, що ви чесні знаки. То кого ви шукаєте?
ЗНАК ПИТАННЯ І ЗНАК ОКЛИКУ. Кому!!!
БРИГАДИР. (Чеше потилицю) Але в місті Словотвір є префікси і суфікси, корені і закінчення, основа. Але ком тут ніколи не було.
ПРЕФІКС. Може в іншому місті пошукати.
КОРІНЬ. Чи в іншій країні.
ЗНАК ПИТАННЯ. А ви нам не підкажете, куди нам далі йти?
СУФІКС. Звичайно, але спочатку виконайте наше завдання.
ЗНАК ОКЛИКУ. Ми спробуємо.
ЗАКІНЧЕННЯ. Дивіться. Ось слово (Слайд 6)
Г А С Т Р О Н О М
Переставляючи букви, знайдіть інші слова, які у ньому заховалися.
ЗНАК ПИТАННЯ. Ось тут є слово ТРОН.
ЗНАК ОКЛИКУ. А я бачу слово АСТРОНОМ.
БРИГАДИР. Придивіться уважно.
ЗНАК ПИТАННЯ. Діти, на вас уся надія. Які ще слова ви бачите?
( Діти відповідають)
ПРЕФІКС. Молодці!
КОРІНЬ. Ми теж готові вам допомогти. Вийдете з нашого міста Словотвір і йдіть дорогою аж до роздоріжжя.
ПЕРФІКС. Там є камінь вказівний. На ньому написано, куди далі йти.
ЗНАК ПИТАННЯ І ЗНАК ОКЛИКУ. Дякуємо вам. Бажаємо створити багато нових слів.
ДІЯ IV
(Слайд 7)
(Знак питання і Знак оклику стоять на перехресті біля вказівного каменю)
ЗНАК ПИТАННЯ. (придивляється) Що ж тут написано?
ЗНАК ОКЛИКУ. Все просто. Направо підеш – омоніми знайдеш, наліво – синоніми. А прямо підеш – антоніми не обійдеш.
ЗНАК ПИТАННЯ . Куди підемо?
ЗНАК ОКЛИКУ. А ти знаєш, що означають слова омоніми, синоніми, антоніми? Може це розбійники страшні?
ЗНАК ПИТАННЯ. Давай у дітей запитаємо.
ЗНАК ОКЛИКУ. Діти, а ви знаєте, що означають ці загадкові слова: омоніми, синоніми і антоніми?
(Діти розказують правила, наводять приклади0
ЗНАК ПИТАННЯ. Знак оклику, тепер ти знаєш куди нам йти?
ЗНАК ОКЛИКУ. Звичайно. Ми йдемо прямо.
ЗНАК ПИТАННЯ. А чому?
ЗНАК ОКЛИКУ. Бо прямо йти найлегше.
( Знаки йдуть. Через деякий час їм зустрічаються слова, що сваряться)
СЛОВА - Це ти винен!
- Ні, це ти пару загубила!
- А ти цю пару віднайти не можеш!
- А ти не бачиш протилежного змісту. Все з-за тебе!
ЗНАК ПИТАННЯ. Ти диви як сварять. Зараз битися будуть!
ЗНАК ОКЛИКУ. Треба їх розняти. Тихо! ( Його не чують. Тоді знак кричить голосніше) Припиніть сварку негайно!
(Слова замовкають і дивляться на Знак питання і Знак оклику)
ЗНАК ПИТАННЯ. Доброго дня вам слова! Розкажіть чого ви таку бучу здійняли?
ЗНАК ОКЛИКУ. Може ми вам допоможемо!
СЛОВА. Справа наша непроста. Жили, не тужили п’ять пар антонімів. В кожній парі по два слова, одне без іншого життя не уявляють. Якось записав їх до зошита якийсь неуважний хлопчина та зробив це неправильно. До слова високий поставив у пару далеко, а до слова праця – широкий. Слова переплуталися і забули, хто з ким у парі стоїть. І досі розібратися не можуть. Допоможіть нам, будь ласка, якщо зможете!
(Слайд 8)
ВИСОКИЙ ЛІНЬ
ПРАЦЯ БЛИЗЬКО
ДАЛЕКО ВУЗЬКИЙ
ШИРОКИЙ ТЕМРЯВА
СВІТЛО НИЗЬКИЙ
ЗНАК ОКЛИКУ. Ну, звичайно, ми допоможемо! Ось до слова високий ми поставимо в пару слово… слово…
СЛОВА. Що? Не можете?! Та ми вас!!
ЗНАК ПИТАННЯ. Діти, рятуйте!
( Діти добирають антоніми. Ті радісно обіймаються, знайшовши свою пару)
ЗНАК ОКЛИКУ. Ну от, ми вам допомогли.
ЗНАК ПИТАННЯ .Може ви нам підкажете, де можна відшукати кому.
СЛОВА. Кому? В нашій країні, що називається ЛЕКСИКА, живуть різні слова. Про слово кома ми теж чули, але тут вона рідко з’являється. Вам, певно, потрібно до країни ОРФОГРАФІЇ. Там у словах подвір’я, ім’я, бур’ян ставлять якраз отаку позначку. (Малює) Може це і є ваша кома?
ЗНАК ОКЛИКУ. Та це ж кома!
ЗНАК ПИТАННЯ. Як ви кажете, країна називається?
СЛОВА. Країна ОРФОГРАФІЯ. Підете по цій доріжці прямо. Перейдете через болото ФРАЗЕОЛОГІЯ і знову прямо. До побачення! Дякуємо за допомогу!
ДІЯ V
(Слайд 9)
(Знак Оклику і Знак Питання стоять біля болота)
ЗНАК ПИТАННЯ. Ти знає як це болото перейти?
ЗНАК ОКЛИКУ. Я думав, ти у слів запитав!
( До них підходить Іменник)
ІМЕННИК. Болото можна перейти по купинах.
ЗНАК ПИТАННЯ. А ти хто?
ІМЕННИК. Я повертаюся додому до країни МОРФОЛОГІЯ. Я – іменник.
ЗНАК ОКЛИКУ. А чого ж ти, якщо знаєш секрет, сам болото не перейшов?
ІМЕННИК. Якщо стаєш на купину, то треба пояснити фразеологізм, який на ній написаний. Якщо цього не зможеш зробити, то потонеш.
ЗНАК ПИТАННЯ.А скажи, Знак оклику, ти розумієшся на фразеологізмах? Я – ні, навіть не знаю, що таке фразеологізм. І якщо іменник не зміг перейти болото, то і ми не зможемо.
ЗНАК ОКЛИКУ. І я не знаю. Ну то й що? Ось діти, напевно, знають і нам допоможуть.
(Діти роз’яснюють поняття «фразеологізм» і тлумачать: (Слайд 10)
• пекти раків;
• сісти в калошу;
• попасти пальцем в небо;
• задерти носа.
(Знак Оклику, Знак Питання і Іменник переходять болото)
ІМЕННИК. Ви так мені допомогли. Запрошую Вас відвідати моя країну – МОРФОЛОГІЮ. Про відмову навіть чути не хочу.
ДІЯ VI
(Слайд 11)
(Знак Оклику, Знак Питання і Іменник йдуть дорогою, милуються природою Але раптом бачать застиглі, непорушні слова)
ЗНАК ПИТАННЯ. Що сталося із словами?
ІМЕННИК. О, горе мені! Їх Зачаклував дляй чарівник. Він назвав їх неправильно і вони застигли. А я так поспішав на допомогу. (Плаче)
ЗНАК ОКЛИКУ. Не плач! Будь-якому горю можна зарадити. Згадай, чи не можна ці слова якось роз чаклувати.
ІМЕННИК. Це можна зробити, якщо правильно назвати частину мови до якої відноситься слово.
ЗНАК ОКЛИКУ. Ну ось, бачиш! Знову незнайомі поняття!
ЗНАК ПИТАННЯ. А чому ти сам не роз чаклуєш?
ІМЕННИК. Я ж іменник. І все-все напевно знаю тільки про іменники.
ЗНАК ПИТАННЯ. А що ще є інші частини мови?
ІМЕННИК. Звичайно. Є прикметники, дієслова, числівники, прислівники, займенники, сполучники, прийменники, частки. І кожна частина мови має свої особливості, питання, відіграє свою роль в мові.
ЗНАК ОКЛИКУ. Ох, як складно!
ЗНАК ПИТАННЯ. Діти, ми ж не можемо кинути безутішного іменника в біді?
ЗНАК ОКЛИКУ. Так, діти, допоможіть нам ще раз! І подивіться, скільки слів ви роз чаклуєте, зробити вільними від злих чар.
(Слайд 12)
СОНЦЕ ЗЕЛЕНІЄ ДВАНАДЦЯТЬ
СЯЄ НЕБЕСНИЙ ХМАРКИ
КВІТКОВИЙ БЛИЗЬКО СІМ
ВПРАВ МИ ВОНА АЛЕ
(Діти дають визначення частинам мови і називають до яких частин мови відносяться дані слова. Після цього слова «розчакловуються», починають рухатися)
ІМЕННИК. Яке щастя! Я так рад! Всі слова вільні. Тепер, мої друзі, ви можете погостювати в країні МОРОФОЛОГІЯ і поближче познайомитися з її жителями. А вони зможуть виловити вам свою вдячність.
ЗНАК ОКЛИКУ. Ми б із задоволенням залишилися.
ЗНАК ПИТАННЯ. Але нам треба поспішати.
ЗНАК ОКЛИКУ. Від цього залежить життя людини.
ІМЕННИК. Мені так шкода!
ЗНАК ПИТАННЯ. А може ти нам підкажеш, як пройти до країни ОРФОГРАФІЯ?
ІМЕННИК. Ну, звісно. Ідете прямо. Урвище ОРФОЕПІЯ перейдете через міст СКОРОМОВОК. А там і країна ОРФОГРАФІЯ починається.
ЗНАК ПИТАННЯ І ЗНАК ОКЛИКУ. Дякуємо тобі.
ІМЕННИК. Це я і ніші жителі моєї країни будуть вам вічно вдячні за допомогу.
ДІЯ VII
(Слайд 13)
(Знаки питання і оклику стоять біля урвища ОРФОЕПІЯ перед мостом СКОРОМОВОК)
ЗНАК ПИТАННЯ. Ніби – то міст, я к міст. У чому ж тут небезпека?
ЗНАК ОКЛИКУ. Та немає ніякої небезпеки. Крокуй собі і крокуй!
ЗНАК ПИТАННЯ. Але ж недарма міст назвали мостом скоромовок?
СКОРОМОВКА.. Ваш приятель правий. Хто скоромовку правильно і швидко скаже, той – і крокуй собі і крокуй. А ті, хто помилився, в урвище падають, бо міст зникає.
ЗНАК ПИТАННЯ. А ти звідкіля знаєш?
СКОРОМОВКА. Бо я – скоромовка. І знаю, що казати швидко нескладно. Дивиться, як це легко робиться.
(Слайд 14)
Для мишки нема звіра
Страшнішого від кішки.
(Скоромовка легко промовляючи слова, переходить міст і повертається назад).
СКОРОМОВКА. І хто сміливий?
ЗНАК ОКЛИКУ. Та це ж так просто! (починає говорити скоромовку і заплутується).
ЗНАК ПИТАННЯ. Легко? І навіщо ці скоромовки вигадано?!
СКОРОМОВКА. Ми потрібні, щоб всі вчилися говорити чисто і правильно. Адже міст знаходиться над урвищем ОРФОЕПІЇ, а це правильне, чисте і красиве говоріння. Ну що, спробуєте? Ось вам скоромовка, щоб міст перейти.
(Слайд 15)
Великі мурахи грали у шахи.
А маленькі мурашки грали у шашки.
ЗНАК ПИТАННЯ. Як важко. Може це урвище можна якось обійти?
ЗНАК ОКЛИКУ. Не трусь! Діти, навчіть нас гарно скоромовку казати.
(Знаки разом з дітьми відпрацьовують скоромовку і переходять міст)
СКОРОМОВКА. Здивували! Я й не вірила, що ви зможете гарно сказати скоромовку.
ЗНАК ОКЛИКУ. Так! Ми талановиті! Ми ще й не таке можемо!
ЗНАК ПИТАННЯ. Не задирай носа!
СКОРОМОВКА. Щасливої дороги!
ДІЯ VIII
(Слайд 16)
( Знаки питання і оклику входять до країни ОРФОГРАФІЇ і дивуються кількості правил, що написані на будинках, вказівниках, бігбордах)
ЗНАК ОКЛИКУ. Ти диви скільки правил навколо!
ЗНАК ПИТАННЯ. Хіба їх всі можна запам’ятати?
ЗНАК ОКЛИКУ. Але ж діти у школі їх всі напам’ять вивчають і при письмі застосовують. Значить вивчити можна!
ЗНАК ПИТАННЯ. А це що?
(Знаки завертають за ріг і опиняються на знімальному майданчику)
РЕЖИСЕР. Стоп! Знято! Тепер далі. Справа виходять літери Б, П, В, М, Ф, Р, зліва – Ї, Є, Ю, Я. А в середину спускається наша зірка….
Стоп! Ну куди ви йдете. Я здається ясно сказав: справа – приголосні, зліва – голосні. Ще раз по місцях! Пішли! А в центрі з’являється всім нам потрібний і неповторний пан Апостроф.
(Виходить Апостроф)
І всі починають співати.
ЗНАК ОКЛИКУ. О, дивись! Та це ж наша кома!
ЗНАК ПИТАННЯ. Ти впевнений!
РЕЖИСЕР. Стоп! Ну нема! Зовсім нема ніякої можливості працювати! (Сердиться і кричить) хто пустив сторонніх на знімальний майданчик?!! Охороно!!!
ЗНАК ОКЛИКУ. Ми не сторонні! Ми кому шукаємо! (Звертаючись до апострофа) Комо, комо! Ти нам дуже потрібна!
АПОСТРОФ. Хто кома? Я – кома?! Так мене ще не ображали! Все. Зніматися у такій атмосфері неможливо. Я йду!
ЗНАК ПИТАННЯ. Вибачте нас! Але в даному випадку від героїчного вчинку коми залежить доля людини!
ЗНАК ОКЛИКУ.А ви так схожі на кому!
ЗНАК ПИТАННЯ. У вас дуже героїчна зовнішність! От ми і переплутали. Вибачте нас!
АПОСТРОФ (красується) Так, так! Я дуже мужній! (Підбігає охорона, але Апостроф відсилає її). Залиште цих знаків! (Звертаючись до Знаку оклики і Знаку питання) Знаєте, я ще дуже великодушний. Тому, якщо ви з оточуючих мене слів назвете ті, у яких я присутній, то я вам підкажу де шукати кому.
(Слайд 17)
БУР`ЯН ПОДВІР`Я ТЕЛЯ
СІМ`Я ІМ`Я СУЗІР`Я
МАЛЯ ПРАЛЯ КРОВ`Ю
ЗНАК ОКЛИКУ. От так халепа!
ЗНАК ПИТАННЯ. Діти, швиденько розкажіть, коли в словах ставиться апостроф.
ЗНАК ОКЛИКУ. І скажіть, які з цих слів пишуться з апострофом, а які – ні.
(Діти називають правило апострофа і слова, які з ним пишуться)
АПОСТРОФ. Мені приємно, що багато дітей про мене знають, і вміють застосовувати при написані. Хоч з іншого боку і зрозуміло. Я ж – зірка! (гордовито оглядає всіх присутніх)
ЗНАК ОКЛИКУ. Так, так! Всі діти знають, коли ставиться апостроф!
ЗНАК ПИТАННЯ. А ще ви великодушний! І обіцяли нам підказати, де шукати кому. Допоможете?
АПОСТРОФ. Пам’ятаю, пам’ятаю! Вам потрібно знайти кому, яка чимось на мене схожа. Тільки марно ви її шукаєте в країні ОРФОГРАФІЯ. Тут тільки правила живуть, що пояснюють як писати різні слова.
ЗНАК ПИТАННЯ. А куди ж нам податися?
ЗНАК ОКЛИКУ. Ми вже стільки країн обійшли!
АПОСТРОФ. Вам потрібно до мегаполісу ПУНКТУАЦІЯ. І мій літак до ваших послуг. Він швидко домчить вас туди.
ЗНАК ОКЛИКУ. Дякуємо!
ЗНАК ПИТАННЯ І ЗНАК ОКЛИКУ. Бажаємо гарних зйомок!
ДІЯ IX
(Слайд 18)
(Знак питання і Знак оклику стоять посеред площі мегаполісу ПУНКУТУАЦІЯ)
ЗНАК ОКЛИКУ. Ну і чудово ж було мчати на літаку!
ЗНАК ПИТАННЯ. І що мені цей мегаполіс нагадує?
(Знаки озираються навколо)
ЗНАК ОКЛИКУ. Та це ж наше рідне місто! Ми так багато, друже з тобою мандруємо, що одразу і не впізнали його.
ЗНАК ПИТАННЯ. Так, так! А цей апостроф – мегаполіс, мегаполіс!
ЗНАК ОКЛИКУ. Це ж треба! Весь мовний світ обійшли, щоб повернутися в рідне місто!
ЗНАК ПИТАННЯ. Нам треба поспішати. Часу минуло вже багато. Королева не буде чекати.
ЗНАК ОКЛИКУ. Шукаймо будиночок коми! (Крутить головою по сторонах)
ЗНАК ПИТАННЯ. Та ми ось прямо перед ним стоїмо.
ЗНАК ОКЛИКУ. І справді!
(Знак Оклику дзвонить у дзвоник, виходить швейцар)
ЗНАК ОКЛИКУ. Доброго дня! Нам терміново потрібно до коми.
ЗНАК ПИТАННЯ. Питання життя і смерті.
ШВЕЙЦАР. Я вас пропущу, коли ви мені розповісте, у яких випадках в реченні ставиться кома.
ЗНАК ОКЛИКУ. Ви не розумієте! Часу обмаль!
ЗНАК ПИТАННЯ. Вирішується доля людини!
ШВЕЙЦАР. Я все розумію. Але якщо ви не знаєте правил постановки коми, то пропустити я вас не можу!
ЗНАК ПИТАННЯ. Що його робити? Коли кома в реченні ставиться?
ЗНАК ОКЛИКУ. Я знаю!
ЗНАК ПИТАННЯ. (недовірливо) Знаєш правила постановки коми?
ЗНАК ОКЛИКУ. Ні! Я знаю, хто нам допоможе! Діти, останній разочок підкажіть, коли в реченні ставиться кома?
(Діти розповідають правила, наводять приклади. З будиночка вибігає кома)
КОМА. Любі друзі, я так рада вас бачити. А чому ви такі стривожені?
ЗНАК ОКЛИКУ. Біда, комо! В одному казковому королівстві королева написала указ
(Слайд 19)
СТРАТИТИ НЕ МОЖНА ПОМИЛУВАТИ
ЗНАК ПИТАННЯ. І тепер тільки від тебе залежить доля людини.
КОМА. А хіба королева не поставила кому?
ЗНАК ОКЛИКУ. У тому то і річ, що – ні!
ЗНАК ПИТАННЯ Тобі вирішувати: стратять людину чи помилують.
ЗНАК ОКЛИКУ. І часу обмаль.
КОМА. То я негайно поспішу!
ФІНАЛЬНА СЦЕНА
(Слайд 20)
ЗНАК ОКЛИКУ. Все-таки молодець кома! Стала в реченні так, ніби королева її там одразу поставила.
ЗНАК ПИТАННЯ. І людину помилували. Все королівство раділо і хвалило кому.
ЗНАК ОКЛИКУ. Ну не тільки потрібно похвалити. Ми – теж молодці.
ЗНАК ПИТАННЯ. Ми, звичайно, багато зробили. Але без допомоги дітей нас не впоратися.
ЗНАК ПИТАННЯ І ЗНАК ОКЛИКУ. Дякуємо вам, діти!
ЗНАК ОКЛИКУ. Ви такі розумники! Так багато правил знаєте.
ЗНАК ПИТАННЯ. А нам з тобою потрібно їх підучити.
ЗНАК ОКЛИКУ. Підучити правила – це добре. Але у нас і так багато справ. У кожного своя важлива функція в реченні.
ЗНАК ПИТАННЯ. Але про це наступного разу. А зараз будемо радіти і веселитися.
(Виходять всі діючі особи, виконують танок)
ЗНАК ОКЛИКУ. До побачення!
ЗНАК ПИТАННЯ. До нових зустрічей!
(Завіса)
Немає коментарів:
Дописати коментар